Авторизация
×

Логин (e-mail)

Пароль

Интерактивные истории, текстовые игры и квесты
Гиперкнига

Библиотека    Блог

Посетите наш новый сайт AXMA.INFO

Запустить

Сівши за стіл, Телесик озирнувся у пошуках виделки чи ложки але їх не виявилося. Коли Телесик запитав про це у Момотаро, той сказав, що японці їдять спеціальними паличками для їжі а перед їжею кажуть побажання усім за столом «Ітадакімас!», що можна перекласти як українське «Смачного!». Деякий час Телесик намагався взяти палички так, як їх тримав Момотаро і хлопці сміялися, коли він намагався незграбно зачепити рибу або рамен паличками. Сніданок затягнувся і Момотаро запропонував веселому Телесику сходити у караоке.

Піти поспівати у Караоке

Телесик подумав, що справді, якщо вистави Но такі довгі, то як розважаються сучасні японці? Він спитав про це Момотаро, а той відповів, що крім караоке, японці полюбляють комп’ютерні ігри, відпочивати у парках з друзями, атракціони і подорожі. А ще японці дуже люблять відпочивати за містом у гарячих джерелах. По всій країні є невеличкі старовинні готелі, які збудовані прямо над одним із безлічі природних гарячих джерел. Для того, щоб побачити як розважаються японці - найкраще піти у район Сибуя. Там безліч магазинчиків з розвагами, ресторанчики, зали з автоматами і книжкові магазини.

Піти у Магазин Розваг

… простягнув руку зі словами: «Привіт, друже!». Момотаро стало ніяково і він просто вклонився зі словами: «Радий вітати тебе у Японії, Телесик-сан! У нас не прийнято простягати руки, а прийнято кланятись! Але не засмучуйся, зараз ми підемо і подивимося найкращі пам’ятки у Японії і тобі стане зрозумілішою наша культура!». Телесику теж стало ніяково і він незграбно вклонився.

Піти оглядати Місто

Токіо дуже багате на усілякі і різноманітні парки. Найвідоміша пам’ятка Токіо це звісно святилище Мейдзі. Телесик звернув увагу, що на вулицях видно дивні стовпи з перекладинами. Момотаро пояснив, що це ворота торії. Торії означають вхід до священних місць, храмів, парків. Японці дуже обожнюють природу. Крім парків і храмів у Токіо є цілі торгові і розважальні квартали, наприклад, квартал моди Харадзюку або торговий район Синдзюку. Ще у Токіо можна подивитись на імператорський палац, токійську вежу і старовинний замок Едо. І ще залишиться ціла купа небаченого!

Спитати про Торії

Спитати про японські Ієрогліфи

Телесик дивувався яскравим вивіскам на вулицях, але геть нічого не зрозумів. Тому що японці користуються ієрогліфічним письмом, причому в них популярні два види письма. Кандзі – ієрогліфи, що позначають ціле слово і Кана – абетково-складова писемність. Кана у свою чергу поділяється на хірагана (для японських слів) і катакана (для запозичених з європейських мов). Як складно! Телесик помітив, що дехто з японців щось читали у парку або у метро. Він вирішив спитати у Момотаро, де можна отримати справжню японську книжку.

Момотаро вирішив повести Телесика у Книжковий магазин

Момотаро вирішив повести Телесика у Бунко

…ввічливо вклонився японському хлопчику зі словами: «Радий тебе бачити, Момотаро-кун!». Момотаро всміхнувся і вклонився у відповідь: «Ласкаво просимо до Японії, Телесик-кун! Ти не зголоднів у дорозі? Давай підемо поснідаємо! Дуже сподіваюсь що тобі сподобається наша кухня. Особливо зранку, коли все свіже!». Видно, Момотаро зрадів, що Телесику трохи відомо про Японію.

Піти снідати у Японський ресторан

Телесика дуже зацікавили ці торіїї. Деякі з них були пофарбовані, деякі ні а ще деякі були прикрашені білими паперовими стрічками. Він почав розпитувати Момотаро про це, а Момотаро пояснив, що це залежить від порядків того чи іншого храму. Крім торії біля дороги японці ще ставлять статуї божеств, дуже шанованим з яких є Дзідзо-сама, який захищає подорожніх і дітей. Зрештою, Момотаро запропонував Телесику приєднатись до справжньої чайної церемонії. Японці вважають, що чайна церемонія найкраще розкриває характер народу.

Чайна церемонія чекає на Телесика!

Японський книжковий магазин на перший погляд виглядав точнісінько так, як виглядає книжковий магазин в Україні. Ті ж стелажі із книжками, прилавок з продавцем і можна ходити і дивитися що подобається. У магазині було три відділи - манга, прозова література і поезія. Телесик деякий час вагався, розглядаючи таблички з ієрогліфами, які залюбки переклав Момотаро.

Піти у відділ Манга?

Піти у підділ Проза?

Піти у відділ Поезія?

Телесик взяв палички для їжі (він вдома довго тренувався, коли вчився правильно їх тримати) і сказав: «Ітадакімас!» (що по нашому «Смачного!») разом з Момотаро. Хлопчики засміялись і взялись смакувати японські смаколики. Японці їдять дуже свіжу рибу а страви готують просто перед клієнтом. Після сніданку Момотаро запропонував Телесикові прогулятися містом.

Піти оглядати Місто

Телесик зайшов у перший відділ і здивовано озирнувся. Навколо були одні тільки книжки з коміксами. Усміхнений Момотаро розповів, що ці японські комікси називаються манга і походять вони від творчості стародавніх японських художників, які малювали сувої «манга», тобто «веселі картинки». У японському книжковому магазині відділ коміксів-манга за розмірами не поступається відділові звичайної літератури, а іноді і більший. На жаль, українською манга не перекладали, тож Телесикові лишилося лише вибрати книжку за картинками. Він вирішив на пам’ять про Японію придбати манга «Наруто».

День добігає кінця. Настав час повертатися в Україну

У відділі прози Телесик бачив книжки Акутагави Рюносуке, Ясунарі Кавабата, Ое Кендзабуро, товсті томики Харукі Муракамі. Велику кількість книжок для дорослих і дітей, казки і оповідання. Останнім часом стали популярні книжечки ранобе, або «історії з продовженням». Автори випускають ранобе періодично, як журнал, постійно продовжуючи історію. Він вирішив придбати собі на пам’ять про Японію книжечку Ясунарі Кавабата «Тисяча журавлів».

День добігає кінця. Настав час повертатися в Україну

Момотаро вирішив відвести Телесика до своєї доброї знайомої, Шішо-сенсей, яка тримає власний бунко. Телесик зацікавлено спитав, що таке «бунко». Момотаро ненадовго задумався, добираючи слова, а потім сказав: «Це приватна бібліотека, яку відкривають ті люди, які хочуть привчити дітей до читання. Іноді бунко розквітають і в’януть як листок сакури, а іноді вони виростають до справжніх державних бібліотек. У Японії все починається з маленького». Хлопчики прийшли до ошатного будинку, де на першому поверсі привітна пані читала дітям книжку. Книжка називалася «Скоро-скоро» і її написав Тіакі Окада. Телесик послухав цю книжку і йому захотілося придбати і собі якусь.

Піти у Книжковий магазин

Момотаро розповів Телесикові, що зараз вони йдуть до будиночка майстра чайної церемонії. Сам будиночок для чайної церемонії дуже маленький і ховається серед розкішного саду. Двері до нього такі низенькі, що зайти до будиночка можна лише глибоко вклонившись. Майстер церемонії запрошує гостей, особливими ритуальними рухами готує чай і подає його у старовинному посуді старшому із гостей, а той передає чай з рук у руки по колу. Усередині будиночка обов’язково є ікебана, сувої з віршами какемоно і курильниці з пахощами.

Розглядати Ікебана

Смакувати Чай

Прочитати Вірш

Телесик вирішив зосередитися на чаї, що йому подали у вишуканому горнятку. Це був традиційний японський зелений чай. Японці дуже полюбляють саме зелений чай і мають багато його різновидів. Причому, увагу приділяють навіть способу, у який збирається і готується сам чай.

Після церемонії Телесик вирішив піти у Книжковий магазин, щоб дізнатися, чому японці так полюбляють чай.

Телесик звернув увагу на сувої, які були вивішені біля вази з ікебана. Ці сувої називаються какемоно, і Момотаро переклав Телесикові написані на них вірші:

Камелією? Сливою?

Цікаво, чим у минулому

Був цей старий держак?

Басьо

Ієрогліфи на какемоно були дуже красивими, і Момотаро підтвердив здогадку Телесика, що ці вірші писав художник-каліграф. Каліграфія у Японії дуже шанується наряду з музикою, мистецтвом, танцем.

Після церемонії Телесик захотів придбати собі якусь книжку і вони з Момотаро відправились у Книжковий магазин

Японський магазин розваг пропонує не тільки купити собі додому аніме, ігрові приставки або комп’ютерні ігри. У багатьох магазинах є дуже популярні серед японців ігрові автомати. Танцювальні автомати, автомати для гри один проти одного або разом проти автомата і багато іншого. У магазині Телесик бачить відділ з аніме і відділ з ігровими автоматами. Крім того, у таких магазинах обов’язково є стелаж з коміксами манга.

Зіграти з Момотаро у Ігрові автомати

Подивитися диски з Аніме

Погортати Мангу

Найвідомішими виробниками комп’ютерних ігор в Японії є такі компанії як Сега, Нінтендо, Соні, Конамі. Майже у кожному японському місті можна знайти зал з ігровими автоматами, де можна розважитись з друзями. Вплив японських комп’ютерних ігор на світову культуру величезний – навіть зараз у кінофільмах можна побачити згадки про Пак-Мана або Супер-Маріо. Телесик і Момотаро зіграли у танцювальний автомат DANCE DANCE REVOLUTION X від Конамі і після гри задоволені відправилися у аеропорт.

Телесикові час повертатись в Україну

Момотаро розповів, що у Японіїї живе «живий бог» анімації Хаяо Міядзакі, який заснував легендарну студію анімації «Ghibli». Момотаро захоплюється такими творами Міядзакі-сенсея: «Мій сусід Тоторо», «Небесений замок Лапута», «Рибка Поньо на кручі», «Віднесені привидами» (фільм отримав Оскар за найкращий іноземний анімаційний фільм 2002 року) «Мандрівний замок Хаула» і багато інших. Телесик вирішив придбати диск з фільмом «Віднесені привидами» і подивитись його під час польоту додому.

Телесикові час повертатись в Україну

Телесик зайшов у відділ з книжками і здивовано озирнувся. Навколо були одні тільки книжки з коміксами. Усміхнений Момотаро розповів, що ці японські комікси називаються манга і походять вони від творчості стародавніх японських художників, які малювали сувої «манга», тобто «веселі картинки». Багато аніме і комп’ютерних ігор були засновані саме на сюжетах манга. На жаль, українською манга не перекладали, тож Телесикові лишилося лише вибрати книжку за картинками. Він вирішив на пам’ять про Японію придбати манга «Чорний Кіт».

Час спливає і Телесикові час повертатись в Україну

Телесик і Момотаро зайшли у японський ресторан. Момотаро запропонував Телесикові скуштувати суші, онігірі, суп місо або рамен. Момотаро попередив, що японський хрін васабі дуже гострий і його треба брати ледь-ледь, а якщо хочеться трохи підсолити рибу сашимі, то треба її трохи полити соєвим соусом. І ось, Телесик сів за стіл.

Взяти палички

Взяти виделку

Телесик і Момотаро стояли у аеропорту. Скоро мав бути Телесиків літак і миловидна стюардеса запросить пасажирів на борт. Вдалині мріяла священна гора Фудзі, оспівана поколіннями японських письменників і художників. Токійська вежа запалювала свої вогні – сонце ховалося за горою Фудзі і місто огортала темрява.

Телесик зітхнув і повернувся до свого японського друга. Момотаро стояв зі звичною загадковою японською посмішкою.

- Момотаро-кун… Що ж, сайонара?

- Телесику-кун, сайонара – це японською прощавай. Я ж скажу – матане! Тобто, побачимось!

Телесикові раптом захотілося, щоб цей день ніколи не закінчувався і ніколи не повторювався! І схоже, хтось із японських духів-камі це бажання почув.

Телесика все таки зацікавив старовинний театр. Момотаро розповів, що у театрі Но усі актори – чоловіки. Навіть якщо є жіноча роль, її все одно виконує чоловік. Бо так склалося традиційно. У театрі Но кожен рух актора має значення, а грим накладається довго і затверджений традиційно для кожної ролі. Але вистава у театрі Но довга, тож натомість Момотаро запропонував Телесикові приєднатися до чайної церемонії, яка схожа на справжню виставу. Телесик погодився.

На Телесика чекає Чайна церемонія

Виявляється, японці дуже люблять співати. А ще вони дуже винахідливі. Для тих, хто хоче співати але не дуже вміє, японці вигадали караоке. У Токіо є багато закладів які пропонують компаніям або друзям кабінки з караоке. Наспівавшись досхочу, Момотаро розповів, що у старовину японці дуже любили театр Но, акторські династії були дуже популярними, а серед художників був цілий жанр портретів акторів у ролях. Хоча, як зізнався Момотаро, сучасні японці надто поспішають і дуже заклопотані, щоб дивитись неспішні вистави Но.

Спитати про театр Но

Спитати про сучасні японські Розваги

У відділі поезії Телесик подивився кілька збірників перекладеної українською поезії, поки його увагу не привернув вірш:

Невже заснула,

Душу солов'ю довіривши свою,

Верба плакуча?

Басьо

Телесик твердо вирішив придбати собі на пам’ять про Японію саме цей збірник. Момотаро схвально кивнув, оцінивши вибір Телесика.

День добігає кінця. Настав час повертатися в Україну

Не так давно і не так далеко, наш Телесик познайомився через Інтернет з японським хлопчиною Момотаро, який вивчав українську мову. Телесик щось чув про Японію, а на власні очі побачити так і не доводилося. Момотаро вирішив запросити Телесика до себе в гості у Токіо і Телесик радо погодився.

Швидше у казці мовиться ніж діло робиться, але ось, літак з Телесиком на борту сідає у міжнародному аеропорту Наріта. Це як Бориспіль у Києві. Телесик поправив свою вишиванку, підтягнув джинси і у новісіньких кросівках спустився з трапу літака. У аеропорту його зустрів хлопчина у традиційній японській шкільній формі, акуратних черевичках і з загадковою посмішкою на обличчі. Телесик упізнав Момотаро і…

Вклонитися

Потиснути руку

Увагу Телесика привернув вишуканий букет із різних рослин і квітів, виставлений на спеціальній підставочці. Момотаро пояснив, що цей букет називається ікебана і кожна рослина у ньому має свій сенс. Цей сенс створювали японські поети протягом віків.

Після церемонії Телесик вирішив піти у Книжковий магазин, щоб дізнатися більше про японських письменників.

Коли Телесик уявляв собі Японію, він уявляв собі багато чого. Наприклад,самураїв з мечами, покемонів, Годзиллу і велетенських бойових роботів. Погодьтеся, це має мало спільного із справжньою Японією. Тоді одного разу, він зайшов в Інтернет, підключився до світового чату казкових героїв і почав шукати когось із Японії.

Коли Момотаро вперше побачив слово "Україна", він собі нічого про неї не уявляв. Але згодом дізнався, що українська мова дуже милозвучна. Узявшись за справу із типово японською зосередженістю, він вивчив українську мову. Потім зайшов в Інтернет, підключився до світового чату казкових героїв і почав шукати когось з України.

Отак вони і познайомилися.

І от, у кишені джинсів Телесика лежить квиток на літак до Японії. Що буде далі - залежить тільки від вас, любі читачі.

Подорож в Японію

Полтавська обласна бібліотека для дітей ім. Панаса Мирного

Мотузюк Денис